Хочете досягти мети - подумайте, що насправді вас мотивує

Автор фото, Getty Images

Для досягнення мети ключовою є мотивація. Утім, мотивація може бути різною, і далеко не кожне бажання успіху насправді цьому допомагає.

На початку нового року важко утриматися від того, щоб не запланувати собі на найближчі місяці реалізацію тієї чи іншої мети. Але експерти радять звернути увагу не лише на самі цілі, а й на те, чому саме ми їх обираємо.

Наприклад, якщо ви збираєтесь написати роман, чи робите ви це заради чистого задоволення від створення вигаданого світу, населеного цікавими персонажами? Або ви робите це тому, що любите літературу та хочете зробити цінний внесок у свою культуру? Можливо, ви просто хочете довести собі, що здатні на публікацію, або ви просто прагнете слави, а написання бестселера здається чудовим шляхом до визнання?

За "теорією самовизначення", кожне з цих запитань є окремим джерелом мотивації з різними наслідками - хорошими та поганими - для нашої продуктивності та добробуту.

Дослідження свідчать, що, обираючи правильні цілі з правильних причин, ви будете більш залученими та рішучими в їхній реалізації, а також отримаєте більше задоволення від свого успіху.

Нагорода

В основі теорії самовизначення лежить оптимістичне уявлення про те, що багато людей мають природне бажання навчатися та розвиватися, пояснює Аня Ван ден Брок, професорка факультету економіки та бізнесу Католицького університету Левена в Бельгії.


Автор фото, Getty Images
Підпис до фото,
Ви мрієте написати роман, щоби втілити пристрасть, чи тому, що прагнете визнання?

Орієнтація на зростання найбільш помітна в ненаситному інтересі маленьких дітей до навколишнього світу, але дорослі також можуть відчувати захоплення та цікавість до певних видів діяльності, і отже, виконання завдання стає нагородою само по собі.

Згадайте випадки, коли ви були так поглинені якоюсь справою, що не помічали, як минав час. Це називають "внутрішньою" мотивацією.

Однак досить часто для виконання певного завдання нам не вистачає внутрішньої мотивації. І тоді нам потрібно заохочувати себе різними формами "зовнішньої".

Це:

Ідентифікація: Хоча вам може не подобатися сама діяльність, вона відповідає вашим ширшим цінностям і цілям. Для вчителів це може бути визнання важливості освіти та її ролі в покращенні майбутнього учнів. Для романістів-початківців це може бути відчуття, що вони створюють значущий літературний твір, який змушує їх редагувати і покращувати свій рукопис, навіть якщо сам процес писання часом може здаватися важким.

Інтроєкція: іноді ми тиснемо на себе, щоб зберегти своє его та самооцінку. "Ви переживаєте, що якщо не досягнете своєї мети, відчуватимете сором і вважатимете себе невдахою", - каже Аня Ван ден Брок.

Зовнішнє регулювання: іноді мотивація походить виключно від зовнішніх винагород, таких як слава та багатство. У деяких компаніях зовнішнє регулювання може мати вигляд бонусів та премій. Ви продовжуєте докладати зусиль, щоб отримати гроші, навіть якщо ви вважаєте самі завдання нудними та безглуздими.

А іноді люди відчувають амотивацію. У такому разі їхня продуктивність і залученість у справу буде низькою. Найбільш очевидний приклад - у навчанні, коли студенти пропускають заняття за будь-якої нагоди та не мають наміру докладати зусиль до навчання.

Психологи, які вивчають теорію самовизначення, розробили різні опитувальники для вимірювання кожного з цих типів мотивації у багатьох різних контекстах. І протягом останніх двох десятиліть виявили деякі чіткі закономірності.

Так, внутрішня мотивація у вашій професійній діяльності - інтерес чи задоволення від процесу, - передбачає кращу задоволеність від роботи і є надійним захистом від вигорання.

Ідентифікація - відчуття того, що робота є важливою чи значущою - також корисна для добробуту. Можливо, вона є навіть важливішою для продуктивності роботи.

Результат інших типів мотивації - більш неоднозначний.

Інтроєкція (пов'язування вашої роботи з вашою самооцінкою), здається, забезпечує кращу ефективність роботи, але вона також збільшує стрес і ризик вигорання, що є високою ціною за професійний успіх.

Зовнішнє регулювання - суто фінансові стимули роботи - виявилися найгіршими. Якщо це основна мотивація, її вплив на такі речі, як залученість і продуктивність, є обмеженим і призводить до погіршення добробуту.

Існують навіть деякі докази того, що люди, мотивовані суто зовнішніми винагородами, більш схильні діяти нечесно, наприклад, брехати про свою роботу, щоб отримати визнання, якого вони бажають.

Чого ти насправді хочеш?

Потрібно приймати ці висновки з важливим застереженням, каже Ян Макрей, психолог праці та автор книжок про мотивацію і продуктивність.

На думку психолога, важливість різних видів мотивації залежить від ширших обставин.

Якщо людина переживає фінансові труднощі, зовнішня мотивація, як-от перспектива підвищення зарплати, може справді змінити ситуацію.

Проте, коли ваші базові потреби задоволені, внутрішня мотивація стає набагато важливішою, каже Макрей.

Отже, якщо ваша фінансова ситуація відносно стабільна, ви можете передумати братися за новий проєкт або подаватися на нову посаду виключно заради додаткових грошей. Хіба що ці речі дійсно викликають у вас цікавість або дають вам відчуття сенсу і мети.


Автор фото, Getty Images
Підпис до фото,
Ви вивчаєте нову мову через щиру цікавість до іншої культури чи тому, що хочете, щоб ваше резюме було приголомшливим?

"Одна з ключових речей — зрозуміти, чого ви насправді хочете від роботи — чи це стосується ваших робочих стосунків з іншими людьми, чи це, наприклад, навчання та розвиток". А потім ви можете спробувати знайти користь з цих елементів.

Менеджерам варто уважно слухати, що мотивує їхніх співробітників, і їм варто докладати щирих зусиль, щоб дозволити їм реалізувати свої інтереси. Це може бути набагато ефективнішим способом заохотити людей, ніж пропозиція премії наприкінці року найпродуктивнішому члену команди.

Ван ден Брок погоджується. Вона каже, що співробітники повинні мати певну автономію у виборі діяльності, а також їм важливо розуміти мету завдань. Таким чином вони зможуть усвідомлювати місію команди.

Принцип задоволення

Теорію самовизначення можна застосувати не лише на роботі, а й у ваших захопленнях.

Наприклад, ви прагнете вивчити мову тому, що це вразить інших? Або вам дійсно цікава культура іншої нації, чи ви маєте потребу спілкуватися з носіями цієї мови? Якщо вас мотивує друге, ви помітите, що важка робота з опанування іноземної мови здається набагато меншим випробуванням.

У заняттях спортом ви можете змушувати себе виконувати найважчі речі тільки тому, що хочете довести собі чи іншим, що здатні на це. Або тому, що відчуватимете себе невдахою, якщо не досягнете максимуму.


Автор фото, Getty Images

Однак жодна з цих причин не відбиває внутрішньої мотивації. То чому б не вибрати діяльність, яка є приємнішою?

Дослідження показують, що люди, які обирають улюблені заняття спортом, саме таким чином виявляють більшу наполегливість, ніж ті, хто не враховує свій інтерес або задоволення від занять.

Навіть якщо кожне окреме заняття буде не таким виснажливим, але ви займатиметесь улюбленим видом спорту регулярно, у тривалій перспективі це принесе більше дивідендів.
Зрештою, життя коротке, і за відведений нам час ми не можемо досягти усього.

Теорія самовизначення нагадує нам, що ми повинні обирати розумно. Якщо ви зосереджуєтеся на цілях, які є найбільш значущими та приємними для вас, і ігноруєте ті, які були нав'язані іншими, самовдосконалення стане джерелом радості.

bbc.com/ukrainian/vert-cap-64458245

 

​

 

​

 

​